Психічне здоров’я та посттравматичний синдром у військових залежно від участі в активних бойових діях
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-02-39-51Ключові слова:
психічне здоров’я, посттравматичний синдром, військові, стресостійкість, стать, вік, рід військ, бойові умови, оцінкаАнотація
Вступ. Проблема стрес-асоційованих станів у військових виникає через велике навантаження, небезпеку та психологічний стрес під час служби. Існує потреба в розробці й упровадженні ефективних методів фізкультурно-спортивної реабілітації. Мета – дослідження ознак ПТРС у військових, що беруть активну участь у бойових діях, та визначення відмінностей у військових різного віку й статі. Методи дослідження – аналіз літератури, порівняння, анкетування, систематизація, методи статистичного аналізу – перевірка даних на підпорядкування нормальному закону розподілу (критерій Колмогорова-Смирнова), описова статистика (центральна тенденція та розкид Ме (25; 75) ум. од., група критеріїв χ2, ранговий дисперсійний аналіз. Для оцінки ступеня вираженості посттравматичних стресових реакцій застосовувалася Місісіпська шкала. Контингент. У дослідженнях узяли участь 4403 військовослужбовців, із яких 89,9 % становили чоловіки. Дослідження тривало з 27 лютого по 15 квітня 2024 р. Результати. Середня оцінка ПТСР становила 69 (54; 79) балів, симптоми ПТСР виявлені у 20,3 % військових, із яких 0,4 % – потребують невідкладної допомоги. Найвищі середні оцінки ПТСР у військових 21–30 та віком понад 50 років, найменші – для 41–50 років. Оцінки ПТСР у чоловіків перевищували оцінки в жінок, що пов’язано з більшою часткою чоловіків, які брали участь у бойових діях. Інтенсивність прояву ознак ПТСР залежить від військової спеціальності, рівня освіти. Найбільші оцінки ПТСР зафіксовані серед молодшого й старшого офіцерського складу, найменші – серед старших сержантів. Військові з вищою освітою демонстрували вищі оцінки ПТСР. Статистично значущі відмінності в оцінках ПТСР виявлено залежно від статі, участі в бойових діях, військової спеціальності та освіти. Не виявлено – залежно від сімейного стану, наявності неповнолітніх дітей і військового досвіду до участі в збройному конфлікті. Висновок. Дослідження підкреслює необхідність цільових підходів до реабілітації військових із ПТСР.
Посилання
Imas, Ye., & Shynkaruk, O. (2023). Rehabilitation of combatants with post-traumatic stress disorder using esports as a strategic direction of state policy. STEM DAY: professional conversation about the future of STEM education, 65–68. http://surl.li/mxmtrs (in Ukrainian).
Platinyuk, O. B. (2022). Diagnosis, correction, and prevention of non-psychotic mental disorders in combatants who have been wounded: Ph.D. dissertation; Kharkiv National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv. 154 p. (in Ukrainian).
Shynkaruk, O. Lysenko, O., & Fedorchuk, S. (2017). Stress and its influence on competitive and training activities of athletes. Physical culture, sports and the health of the nation, 3 (22), 469–476 (in Ukrainian).
Anderson, L. (2021). The Influence of Military Experience on Leadership and Teamwork. Journal of Leadership and Organizational Studies, 16(4), 147–160 (in English).
Andrieieva, O, Byshevets, N, & Plieshakova, O. (2023) The influence of physical activity on increasing the stress tolerance in higher education students. Theory and Methods of Physical education and sports, 2, 32–36 (in English)..
Bekesiene, S, & Bagdžiūnienė, D. (2022). Reserve Soldiers’ Psychological Resilience Impact to Sustainable Military Competences: On the Mediating Role of Psychological Skills (Effort, Self-Efficacy, Proactivity). Sustainability, 14, 11. https://doi.org/10.3390/su14116810(in English).
Byshevets, N, Andrieieva, O, Dutchak, M, Shynkaruk, O, Dmytriv, R, Zakharina, I, ... Hres, M. (2024). The Influence of Physical Activity on Stress-associated Conditions in Higher Education Students. Physical Education Theory and Methodology, 24, 245–253. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08 (in English).
Charles, W. Hoge, M.D., Carl, A. Castro, Ph.D., Stephen, C. Messer, Ph.D., … Koffman, M. D. (2004) Combat Duty in Iraq and Afghanistan, Mental Health Problems, and Barriers to Care. New Englang Journal of Medscsgt, 351, 13–22. https://doi.org/10.1056/NEJMoa040603 (in English).
Dohrenwend, B. P., Turner, J. B., Turse, N. A., Adams, B. G., Koenen, K. C., & Marshall, R. (2006) The psychological risks of Vietnam for U.S. veterans: A revisit with new data and methods. Science. 313(5789), 979–982 (in English).
Greenberg, N., Wessely, S., & Wykes, T. (2009) The psychological health of military personnel returning from deployment to Iraq and Afghanistan: a review of the literature. Journal of the Royal Army Medical Corps, 155, 3, 155–160 (in English).
Hamel, J. (2020) Cognitive Flexibility and Stress Management in Military Training. Military Cognitive Science Review, 11(1), 112–125 (in English).
Hoge, C. W., Castro, C. A., Messer, S. C., McGurk, D., Cotting, D. I., & Koffman, R. L. (2004). Combat duty in Iraq and Afghanistan, mental health problems, and barriers to care. New England Journal of Medicine, 351(1), 13–22 (in English).
Hoge, C. W., Auchterlonie, J. L., & Milliken, C. S. (2006). Mental health problems, use of mental health services, and attrition from military service after returning from deployment to Iraq or Afghanistan. JAMA, 295, 9, 1023–1032 (in English).
Hyer, L, Davis, H, Boudewyns, P, & Woods, M. (1991). A short form of the Mississippi Scale for Combat- Related PTSD. Journal of Clinical Psychology, 47, 4, 510–518. https://doi.org/10.1002/1097-4679(199107) 47:4<510::aid-jclp2270470407>3.0.co;2-f (in English).
Johnson, R. (2021). Psychological Resilience and Decision-Making Speed in Combat Situations. Journal of Applied Military Psychology, 14(2), 203–218 (in English).
Kang, H. K., Natelson, B. H., Mahan, C. M., Lee, K. Y., & Murphy, F. M. (2023). Post-traumatic stress disorder and chronic fatigue syndrome-like illness among Gulf War veterans: A population-based survey of 30,000 veterans. American Journal of Epidemiology, 157(2), 141–148 (in English).
Keane, T. M., Caddell, J. M, & Taylor, K. L. (1988). Mississippi Scale for Combat-Related Posttraumatic Stress Disorder: three studies in reliability and validity. Journal of Clinical Psychology, 56(1), 85–90. https://doi.org/10.1037//0022-006x.56.1.85 (in English).
Kulka, R. A., Schlenger, W. E., Fairbank, J. A., Hough, R. L., Jordan, B. K., Marmar, C. R., & Weiss, D. S. (1990). Trauma and the Vietnam War generation: Report of findings from the National Vietnam Veterans Readjustment Study. New York : Brunner/Mazel (in English).
Olff, M., Langeland, W., Draijer, N., & Gersons, B. P. (2019). Gender differences in posttraumatic stress disorder. Psychological Bulletin, 135, 2, 304–317 (in English).
Perconte, S, & Wilson, A. (1994). Self-report versus observer ratings of distress and pathology in Vietnam veterans with PTSD. Journal of Traumatic Stress, 7, 129–134. https://doi.org/10.1007/BF02111919 (in English).
Rizzo, A., Shilling, R., & Buckwalter, J. G. (2018). The effectiveness of virtual reality-based intervention for military-related PTSD: A systematic review. Journal of Neural Engineering, 15, 1, 011001 (in English).
Rzońca, P., Podgórski, M., Lazarewicz, M., Gałązkowski, R., Rzońca, E., Detsyk, О. & Włodarczyk D. (2024). The prevalence and determinants of PTSD, anxiety, and depression in Ukrainian civilian physicians and paramedics in wartime–An observational cross-sectional study six months after. Psychiatry Research, 334(3), 115836. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.115836 (in English).
Saar-Ashkenazy, R, Bergman, Y. S, Ashkenazy, O, & Guez, J. (2024). Traumatic stress, active engagement and resilience in first responders and civilians in the outbreak of war. European Journal of Psychotraumatology, 15, 1. https://doi.org/10.1080/20008066.2024.2328506 (in English).
Seal, K. H., Bertenthal, D., Miner, C. R., Sen, S., & Marmar, C. (2007). Bringing the war back home: Mental health disorders among 103,788 U.S. veterans returning from Iraq and Afghanistan seen at Department of Veterans Affairs facilities. Archives of Internal Medicine, 167, 5, 476–482 (in English).
Shynkaruk, O, & Davydov, D. (2023). The influence of eSports on the formation of special abilities in servicemen under modern conditions. Theory and Methods of Physical education and sports, 3, 96–102. https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.3.96-102 (in English).
Smirnov, A. (2021). The Role of Stress Resistance in Military Operations. Journal of Military Science, 15, 3. 89–102(in English).
Smith, J, & Jones, M. The correlation between military training and psychological resilience. Military Psychology Journal, 2019, 31, 4, 345–360 (in English).
Smith, T. C., Ryan, M. A., Wingard, D. L., Slymen, D. J., Sallis, J. F., & Kritz-Silverstein, D. (2008). The Millennium Cohort Study. New onset and persistent symptoms of post-traumatic stress disorder self-reported after deployment and combat exposures: Prospective population based U.S. military cohort study. British Medical Journal, 336(7640), 366–371 (in English).
Steenkamp, M. M., Litz, B. T., Hoge, C. W., & Marmar, C. R. (2015). Psychotherapy for military-related PTSD: A review of randomized clinical trials. JAMA, 314, 5. 489–500 (in English).
Thomas, J. L., Wilk, J. E., Riviere, L. A., McGurk, D., Castro, C. A., & Hoge, C. W. (2010). Prevalence of mental health problems and functional impairment among active component and National Guard soldiers 3 and 12 months following combat in Iraq. Archives of General Psychiatry, 67(6), 614–623 (in English).
Tukaiev, S., Dolgova, O., Van Den, Tol A. J. M., Ruzhenkova, A., Lysenko, O., Fedorchuk, S., … Voronova, V. (2020). Individual psychological determinants of stress resistance in rock climbers. Journal of Physical Education and Sport, 20 (1), 469 – 476. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1069 (in English).
Vasterling, J. J., Proctor, S. P., Friedman, M. J., Hoge, C. W., Heeren, T., King, L. A., & King, D. W. (2010). PTSD symptom increases in Iraq-deployed soldiers: Comparison with non-deployed soldiers and associations with baseline symptoms, deployment experiences, and postdeployment stress. Journal of Traumatic Stress, 23(1), 41–51 (in English).
Zar, J. H. (2010). Biostatistical Analysis (5th Edition). New Jersey: Pearson Prentice Hall, 380 p. (in English).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
