Вплив навантажень силового фітнесу на організм підлітків із надмірною вагою різного типу регуляції ритму серця
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2025-02-24-32Ключові слова:
підлітки, надмірна вага, силовий фітнес, типи регуляції ритму серця, процеси реадаптації, моделі занятьАнотація
Актуальність. Складність реалізації проблем, пов’язаних із постійно прогресуючим збільшенням кількості населення з надмірною вагою, є одним із пріоритетних питань широкого спектра науковців та практиків із біології, медицини й фізичного виховання. Мета статті – вивчити особливості впливу гострих навантажень різної інтенсивності із силового фітнесу на організм підлітків із надмірною вагою різного типу регуляції ритму серця. Методи. Обстежено 58 підлітків (хлопців) 14–15 років із надмірною вагою. Показник відсотка жирової маси респондентів становив 40,7±1,8 %, що у 2,2 раза перевищує норму для цієї вікової групи. У якості тестових навантажень учасники почергово використовували розроблені три моделі занять із силового фітнесу (№ 1–3). За результатами спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) учасників розділено на дві групи. До групи А входило 20 підлітків, показник вегетативного балансу (LF/HF=1,46) був найбільш наближеним до оптимальних значень категорії норматоніків серед хлопців цього віку з нормальною вагою. До групи Б увійшло 38 учасників, показник вегетативного балансу був суттєво зміщений у бік симпатичної регуляції (LF/HF=4,54). Контроль ВСР відбувався в стані спокою та у відповідь на гостре тестове навантаження, застосовуючи почергово кожну з розроблених моделей занять із силового фітнесу для зазначеного контингенту. Результати. У відповідь на тестові навантаження (модель № 1) серед підлітків-норматоніків відбувається зниження впливу автономної регуляції та підвищення симпатичного тонусу. У групі симпатотоніків спостерігаємо одночасне зниження симпатичного та парасимпатичного тонусу на тлі посилення центрального контуру регуляції синусового ритму. У підлітків-норматоніків після навантажень в умовах використання моделі занять № 2 простежуємо одночасно підвищення впливу автономної регуляції та посилення центрального контуру. Однак у групі симпатотоніків після заданого тестового подразника простежено послаблення центрального контуру й зміщення вегетативного балансу в бік симпатичних впливів. У відповідь на тестові навантаження під час застосування моделі занять № 3 в обох груп підвищується рівень напруження регуляції ритму серця та посилення центрального контуру. При цьому показники симпатичного й парасимпатичного тонусу демонструють зовсім протилежне співвідношення серед підлітків обстежених груп. Висновки. Виявлено, що для підлітків-норматоніків із надмірною вагою використання режиму навантажень високої інтенсивності (Ra=0,71) на тлі креатинфосфокіназного механізму енергозабезпечення в поєднанні з комплексом базових вправ на тренажерах є оптимальним стресовим подразником для реалізації процесів короткочасної адаптації. Для групи підлітків-симпатотоніків подібним оптимальним стресовим подразником у процесі подальшої довготривалої реадаптації буде застосування режиму навантажень середньої інтенсивності (Ra=0,65) й енергозабезпечення за рахунок анаеробного гліколізу в поєднанні з комплексом ізолюючих вправ на тренажерах зі зміною положення тіла для зменшення активності груп м’язів стабілізаторів.
Посилання
Brasil, I., Monteiro, W., Lima, T. [et al.] (2020). Effects of judo training upon body composition, autonomic function, and cardiorespiratory fitness in overweight or obese children aged 8- to 13 years. J Sports Sci, 38(21), 2508–2516. https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1792189.
Chernozub A., Titova A., Dubachinskiy O. [et al.] (2018). Integral method of quantitative estimation of load capacity in power fitness depending on the conditions of muscular activity and level of training. Journal of Physical Education and Sport, 18(1), 217–221. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.01028
Chernozub A., Manolachi V., Potop V. [et al.] (2023). Kinesiological models of the neuromuscular system readaptation in mature women after prolonged hypokinesia. Health, Sport, Rehabilitation, 9(1), 78–92. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.07
Chernozub, A., Koval, V., Derliuk, O. (2025). Adaptive-compensatory reactions of the organism of untrained adolescents with different types of heart rate regulation to power fitness load. Rehabilitation and Recreation, 19(1), 117–126. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.1.11
Dias, R., Moraes, Í., Dantas, M. [et al.] (2021). Influence of Chronic Exposure to Exercise on Heart Rate Variability in Children and Adolescents Affected by Obesity: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health, 18(21), 11065. https://doi.org/10.3390/ijerph182111065.
Estévez-González, A., Pérez-Ruiz, M., Cobo-Vicente, F. [et al.] (2022). Effects of Physical Training on Heart Rate Variability in Children and Adolescents with Chronic Diseases: A Systematic Review and Meta-analysis. Int J Sports Med, 43(8), 679–686. https://doi.org/10.1055/a-1524-2421.
González-Gálvez, N., Soler-Marín, A., Abelleira-Lamela, T. [et al.] (2024). Eight weeks of high-intensity interval vs. sprint interval training effects on overweight and obese adolescents carried out during the cool- down period of physical education classes: randomized controlled trial. Front Public Health, 12, 1394328. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1394328.
Farah, B., Andrade-Lima, A., Germano-Soares, A. [et al.] (2018). Physical Activity and Heart Rate Variability in Adolescents with Abdominal Obesity. Pediatr Cardiol, 3, 466–472. https://doi.org/10.1007/s00246-017-1775-6.
Farah, B., Christofaro, D., Cavalcante, B. [et al.] (2018). Cutoffs of Short-Term Heart Rate Variability Parameters in Brazilian Adolescents Male. Pediatr Cardiol, 39(7), 1397–1403. https://doi.org/10.1007/s00246-018-1909-5
Feng, Z., Mao, Z., Liu, F., Ou, X. (2023). Time course efficiency of MICE and HIIE on inhibitory control and HRV in adolescents with obesity and different cardiorespiratory fitness. Front Psychol, 14, 1242190. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1242190.
Korobeinikova L., Raab M., Korobeynikov G. [et al.] (2024). Comparative analysis of psychophysiological state among in physical active and sedentary persons. Journal of Physical Education and Sport, 24(2), 382–
389. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.02046
Koval V., Tsos A., Olkhovyi O. [et al.] (2025). Overtraining syndrome in bodybuilding and the difficulty of searching for informative biomarkers for disadaptation diagnostics. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 10(2), 108–119. https://doi.org/10.15391/prrht.2025-10(2).06
Leite, N., Tadiotto, M., Menezes-Junior, F. [et al.] (2024). Reduction in blood pressure and metabolic profile in overweight hypertensive boys participating in a 12-week aerobic exercise program. Eur J Pediatr, 183(11), 4659–4670. https://doi.org/10.1007/s00431-024-05734-w.
Liao, T., Zheng, C., Xue, J., Wang, Y. (2024). Effects of aquatic and land high-intensity interval trainings on selected bio- and physiological variables among obese adolescents. Front Endocrinol (Lausanne), 15, 1381925. https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1381925.
Papadopoulos, G., Balomenou, F., Sakellariou, X. [et al.] (2024). Autonomic Function in Obese Children and Adolescents: Systematic Review and Meta-Analysis. J Clin Med, 13(7), 1854. https://doi.org/10.3390/ jcm13071854.
Potop, V., Manolachi, V., Chernozub, A. [et al.] (2023). Changes in circumference sizes of bodybuilders using machine and free weight exercises in combination with different load regimes. Health, Sport, Rehabilitation, 9(2), 74–85. https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.02.06
Potop V., Mihailescu L., Mahaila I. [et al.] (2024). Applied biomechanics within the Kinesiology discipline in higher education. Physical Education of Students, 28(2), 106–19. https://doi.org/10.15561/20755279.2024.0208
Redón, P., Grassi, G., Redon, J. [et al.] (2020). Identifying poor cardiorespiratory fitness in overweight and obese children and adolescents by using heart rate variability analysis under resting conditions. Blood Press, 29(1), 13–20. https://doi.org/10.1080/08037051.2019.1700777.
Santana, M., Kliszczewicz, B., Vanderlei, F. [et al.] (2019). Autonomic responses induced by aerobic sub- maximal exercise in obese and overweight adolescents. Cardiol Young, 29(2), 169–173. https://doi.org/10.10 17/S1047951118002007.
Su, Z., Yu, W., Yan, Z. [et al.] (2024). Comparison of high-intensity interval training and moderate-intensity continuous training on cardiopulmonary function, cardiac autonomic function and vascular function in adolescent boys with obesity: A randomized controlled trial.
Subramanian, S., Sharma, V., Rajendran, R. (2018). Assessment of heart rate variability for different somatotype category among adolescents. J Basic Clin Physiol Pharmacol, 30(3). https://doi.org/10.1515/jbcpp- 2018-0104.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
