The Impact of the Cardiovascular System of a Mature-aged Men on Their Physical Activity During the Autumn Period
Keywords:
фізична активність, серцево- судинна система, фізіологічний стан чоловіків, Basis В1, PeakAbstract
Актуальність. Серцево-судинна система найбільш оперативно реагує на будь-які зміни в організмі людини та є інформативним показником фізіологічного стану всього організму. Фізична активність середньої й високої інтенсивності – важливий компонент здоровʼя та довголіття людини. Організація таких занять, особливо високої інтенсивності, у людей зрілого віку передбачає певний фізіологічний стан організму й самопочуття. Урахування фізіологічного стану за допомогою дослідження серцево-судинної системи дасть змогу оптимізувати фізичну активність залежно від сезонних факторів. Мета роботи – дослідити значення стану серцево-судинної системи для планування фізичної активності високої інтенсивності чоловіків зрілого віку в осінній сезон. Методи. У чоловіків 34–49 років, які ведуть здоровий спосіб життя, досліджували індекс маси тіла, частоту серцевих скорочень у спокої, артеріальний тиск, інтегральний стан серцево-судинної системи за методикою Баєвського. Дослідження проводили вранці та ввечері кожного дня. Результати порівнювали: напередодні, у день фізичної активності високої інтенсивності, із середньомісячними. Фізичну активність високої інтенсивності досліджували біорегістраторами Basis B1 та Basis Peak. Результати. Знайдено достовірні (p<0,05) відмінності в стані серцево-судинної системи чоловіків напередодні та в день їхньої фізичної активності високої інтенсивності. Визначено, що стан серцево-судинної системи за показниками діастолічного артеріального тиску й адаптаційного потенціалу Баєвського напередодні був достовірно нижчим, ніж у дні фізичної активності високої інтенсивності, та нижчим за середньо-місячні показники. Для подальшої організації й планування фізичної активності високої інтенсивності чоловіків запропоновано використовувати найбільш вагомий (у відсотках) показник – адаптаційний потенціал Баєвського. Збільшення його на 4,58 %, (у межах норми 1,8 а. о.) щодо попереднього дня показало необхідність для чоловіків займатися фізичною активністю високої інтенсивності в цей день у формувальному експерименті. Результатом стало достовірне (p<0,05) збільшення кількості занять на 13,6 % та тривалості занять на 36,3 % фізичною активністю високої інтенсивності, покращення стану серцево-судинної системи на 7,36 %. Висновки. Урахування змін серцево-судинної системи чоловіків відіграє важливу роль у плануванні їхньої фізичної активності високої інтенсивності. Інформативними в осінній сезон можуть бути зниження показників серцево-судинної системи напередодні та їх зростання на початку дня на 4,58 %. Такі зміни фізіологічного стану стимулюють чоловіків, котрі ведуть здоровий спосіб життя, до заняття фізичною активністю високої інтенсивності в цей день.
References
Apanasenko, H. L. (2004). Fiziolohichni osnovy fizychnoyi kul'tury i sportu [Physiological basis of physical culture and sports]. Uzhhorods'kyj NU.Uzhhorod.
Baevskij, R. M. (1979). Prognozirovanie sostojanij na grani normy i patologii [Prediction of states on the verge of norm and pathology]. M :Medicina.
Zaxarchuk, O. I. (2013). Biolohichni rytmy i son [Biological rhythms and sleep]. Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu, seriya 'Medycyna'.
Pryshva, O. (2013). Osoblyvosti fizychnoyi aktyvnosti cholovikiv zriloho viku [Features of physical activity males mature]. Molodizhnyj naukovyj visnyk Sxidnoyevropejs'koho nacional'noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky. : Fizychne vyxovannya i sport. 10, 59–63.
Pryshva, O. B. (2015). Sezonna dynamika fizychnoyi aktyvnosti cholovikiv iz riznym rivnem fizychnoho stanu [Seasonal dynamics of physical activity of men with different levels of physical condition]. Pedahohika, psyxolohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vyxovannya i sportu. 10, 56–61. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/PPMB_2015_10_11.
Pryshva, O. B. (2016). Markery fizychnoho stanu cholovikiv zriloho viku u fizychnij aktyvnosti vysokoyi intensyvnosti v litnij sezon [Physical condition markers of men of age in vigorous physical activity during the summer season]. Fizychne vyxovannya, sport i kul'tura zdorov'ya u suchasnomu suspil'stvi. 1,69–75.
Pryshva, O. B. (2016). Osoblyvosti fizychnoho stanu cholovikiv u planuvanni fizychnoyi aktyvnosti vysokoyi intensyvnosti u zymovyj period [Features of physical condition of men in planning of their vigorous physical activity in winter]. Pedahohika, psyxolohiya ta medykobiolohichni problemy fizychnoho vyxovannya i sportu. 2,
–51. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ PPMB_ 2016_2_9.
Pryshva, O. B. (2016). Planuvannya fizychnyx navantazhen' na vesnyanyj period u cholovikiv na osnovi yix fizychnoho stanu [The physical condition of men is a criterion of planning of vigorous physical activity in spring]. Slobozhans'kyj naukovo-sportyvnyj visnyk. 2, 91– 96. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ snsv_ 2016_2_18.
Alperovitch, A., Lacombe, J. M., Hanon, O. (2009). Relationship between blood pressure and outdoor temperature in a large sample of elderly individuals : the three-city study. Arch Intern Med.
Carson, V., Spence, J. C. (2010). Seasonal variation in physical activity among children and adolescents: a review. Pediatr Exerc Sci 22:81–92.
Danielsen, K. K., Svendsen, M., Maehlum, S., Sundgot-Borgen, J. (2013). Changes in body composition, cardiovascular disease risk factors, and eating behavior after an intensive lifestyle intervention with high volume of physical activity in severely obese subjects: a prospective clinical controlled trial. Journal of Obesity 2013:Article
DOI 10.1155/2013/325464.
Deshmukh, A., Pant, S., Kumar, G., Murugiah, K., Mehta, J. (2012). Seasonal variation in hypertensive emergency hospitalization. J Clin Hypertens (Greenwich) 14(4):269–70.
Hjorth, M. F., Chaput, J- P., Michaelsen, K., et al. (2013). Seasonal variation in objectively measured physical activity, sedentary time, cardio-respiratory fitness and sleep duration among 8–11 year-old Danish children: a repeatedmeasures study. BMC Public Health 13:808.
Kyle, U. G.; Schutz, Y.; Dupertuis, Y. M.; Pichard, C. (2003). Body composition interpretation. Contributions of the fat-free mass index and the body fat mass index. Nutrition.
McCormack, G. R., at all. Sex- and age-specific seasonal variations in physical activity among adults. J Epidemiol Community Health 64:11.1010–1016.
Ranasinghe, C.; Gamage, P.; Katulanda, P.; Andraweera, N.; Thilakarathne, S.; Tharanga, P. (2013). Relationship between body mass index (BMI) and body fat percentage, estimated by bioelectrical impedance, in a group of Sri Lankan adults: A cross sectional study. BMC Public Health, doi:10.1186/1471-2458-13-797
Rose G. Seasonal variation in blood pressure in man. Nature. Jan 1961; 189:235.
Shephard, R.J., Aoyagi, Y. (2009). Seasonal variations in physical activity and implications for human health. Eur J Appl Physiol, 107:251–271.
Sinha, P., Taneja, D. K., Singh, N. P., Saha, R. (2010). Seasonal variation in prevalence of hypertension: Implications for interpretation. Indian J PublicHealth.
Witham, M. D., Donnan, P. T., Vadiveloo, T., Sniehotta, F. F., Crombie, I. K., Feng, Z., et al. (2014) Association of Day Length and Weather Conditions with Physical Activity Levels in Older Community Dwelling People. PLoS ONE, 9(1): e85331.doi:10.1371.
1.jpg)
