Фізична активність і якість життя викладачів закладів вищої освіти: досвід України та країн Центральної Європи
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2025-02-45-55Ключові слова:
фізична активність, якість життя, здоров’я, ходьба, науково-педагогічні працівникиАнотація
Актуальність. Сучасні соціально-економічні виклики, зумовлені війною в Україні, суттєво впливають на професійну діяльність та якість життя науково-педагогічних працівників (НПП). В умовах зростання психоемоційного навантаження особливого значення набуває вивчення рівня фізичної активності як одного з провідних чинників збереження здоров’я й підвищення життєстійкості освітян. Порівняння українських викладачів із колегами з університетів Центральної Європи створює підґрунтя для виявлення впливу воєнних і соціокультурних факто- рів та визначення ефективних практик підтримки благополуччя у сфері вищої освіти. Мета дослідження - здійснити порівняльний аналіз рівня фізичної активності та показників якості життя українських і європейських науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 76 викладачів закладів вищої освіти України, Польщі, Словаччини та Чехії. Рівень фізичної активності оцінювали за стандартизованим міжнародним опитувальником IPAQ, а якість життя - за валідною шкалою SF-36. Це дало змогу проаналізувати міжгрупові й гендерні відмінності та визначити зв’язок між фізичною активністю й показниками якості життя. Статистична обробка включала використання U-критерію Манна-Вітні, дисперсійного аналізу (ANOVA) й кореляційного аналізу за Спірменом. Результати дослідження та висновки. Українські НПП продемонстрували високий рівень фізичної активності, однак він виявився нижчим, ніж у колег із Центральної Європи. Серед українських жінок зафіксовано істотно нижчі показники фізичного та емоційного функціонування, що може бути пов’язано з дією воєнних стресорів. Європейські викладачі, навпаки, характеризуються більш збалансованою структурою фізичної активності й відсутністю значних гендерних відмінностей. В обох групах ключову роль відігравала ходьба, яка позитивно корелювала з фізичним і психоемоційним компонентами якості життя. Отримані результати підтверджують потребу в упровадженні цільових програм підтримки фізичної активності, зокрема для українських викладачів-жінок, із метою зниження психоемоційного навантаження та покращення показників якості життя.
Посилання
Indyka, S., & Bielikova, N. (2025). Stan fizychnoi aktyvnosti naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv u konteksti sotsialno-demohrafichnykh kharakterystyk [The State of Physical Activity of Academic and Teaching Staff in the Context of Socio-Demographic Characteristics]. Pedagogical Academy: Scientific Notes,
(18). https://doi.org/10.5281/zenodo.15594529 (in Ukrainian).
Indyka, S., & Bielikova, N. (2023). Doslidzhennia pokaznykiv yakosti zhyttia, poviazanoi zi zdoroviam v rozrizi trudovoi diialnosti ta bezrobittia (mizhnarodnyi dosvid). [Study of Indicators of the Quality of Life Related to Health by Labor Activity and Unemployment (International Experience)]. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 3(63), 12–18. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2023-03-12-18 (in Ukrainian).
Pavlova, Yu. (2012). Yakist zhyttia ta fizychna aktyvnist yak pokaznyky zdoroviazberezhnoi kompetentsii pedahohiv [Quality of life and physical activity as indicators of health-preserving competence of teachers]. Pedagogy, Psychology and Medical-Biological Problems of Physical Education and Sport, 3, 85–90. https://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2012-03/12piapct.pdf (in Ukrainian).
Ainsworth, B. E., Haskell, W. L., Whitt, M. C., Irwin, M. L., Swartz, A. M., Strath, S. J., O’Brien, W. L., Bassett, D. R. Jr, Schmitz, K. H., Emplaincourt, P. O., Jacobs, D. R. Jr, & Leon, A. S. (2000). Compendium of physical activities: An update of activity codes and MET intensities. Medicine & Science in Sports & Exercise, 32(9 Suppl.), S498–S504. https://doi.org/10.1097/00005768-200009001-00009 (in English).
Audrey, S., Procter, S., & Cooper, A. R. (2014). The contribution of walking to work to adult physical activity levels: A cross-sectional study. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 11(1), 37. https://doi.org/10.1186/1479-5868-11-37 (in English).
Breda, J., Jakovljevic, J., Rathmes, G., Mendes, R., Fontaine, O., Hollmann, S., Rütten, A., Gelius, P., Kahlmeier, S., & Galea, G. (2018). Promoting physical activity in the European Region: Current state of monitoring and surveillance. Health Policy, 122(5), 519–527. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2018.01.015 (in English).
Díaz-Benito, V. J., Vanderhaegen, F., & Barriopedro Moro, M. I. (2020). Physical activity and health promotion programs in the workplace: A meta-analysis of effectiveness in European organizations. Journal of Workplace Behavioral Health, 35(4), 232–255. https://doi.org/10.1080/15555240.2020.1720515 (in English).
European Network for Workplace Health Promotion. (2007, January). Luxembourg Declaration on Workplace Health Promotion in the European Union (Version of January 2007). https://www.enwhp.org/resources/toolip/ doc/2018/05/04/luxembourg_declaration.pdf (in English).
Gałczyk, M., & Sobolewski, M. (2024). The levels of physical activity and fatigue among teachers in Poland and the United Kingdom in the first year after the COVID-19 pandemic. Medycyna Pracy. Workers’ Health and Safety, 75(2), 103–112. https://doi.org/10.13075/mp.5893.01488 (in English).
Hamrik, Z., Sigmundová, D., Kalman, M., Pavelka, J., & Sigmund, E. (2014). Physical activity and sedentary behaviour in Czech adults: Results from the GPAQ study. European Journal of Sport Science, 14(2), 193–198. https://doi.org/10.1080/17461391.2013.822565 (in English).
HEPA Europe (2018). Monitoring framework for physical activity, policies and promotion in the WHO European Region. World Health Organization. https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHO-EURO- 2018-3350-43246-60550 (in English).
Kwiecień-Jaguś, K., Mędrzycka-Dąbrowska, W., Kopeć, M., Piotrkowska, R., Czyż-Szypenbejl, K., Hans- dorfer-Korzon, R., Lemska, M., & Jarzynkowski, P. (2021). Level and factors associated with physical activity among university teacher: An exploratory analysis. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 13(1),
114. https://doi.org/10.1186/s13102-021-00346-5 (in English).
Lakerveld, J., Brug, J., Bot, S., et al. (2012). Sustainable prevention of obesity through integrated strategies: The SPOTLIGHT project’s conceptual framework and design. BMC Public Health, 12, 793. https://doi.org/10. 1186/1471-2458-12-793 (in English).
López-Bueno, R., Andersen, L. L., Smith, L., López-Sánchez, G. F., Mompel, J., Casedas, L., & Casajús, J. A. (2020). Physical activity and perceived stress at work in university workers: A cross-sectional study. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(2), 314–319. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.19.10259-9 (in English).
Morris, J. N., & Hardman, A. E. (1997). Walking to health. Sports Medicine, 23(5), 306–332. https://doi.org/ 10.2165/00007256-199723050-00004 (in English).
Safi, A., Cole, M., Kelly, A., & Walker, N. (2021). An evaluation of physical activity levels amongst university employees. Advances in Physical Education, 11, 158–171. https://doi.org/10.4236/ape.2021.112012 (in English).
World Health Organization, & European Commission. (2018). Physical activity factsheets for the European Union member states of the WHO European Region. https://sport.ec.europa.eu/sites/default/files/physical- activity-factsheet_who-eu-201811_en.pdf (in English).
World Health Organization. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva: WHO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128 (in English).
World Health Organization. Regional Office for Europe. (2013). Physical activity promotion in socially disadvantaged groups: Principles for action. PHAN Work Package 4: Final report. https://iris.who.int/handle/ 10665/350547 (in English).
World Medical Association. (2008). Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles- for-medical-research-involvinghuman-subjects/ (in English).
Živković, D., Milanović, L., Đošić, A., Vulpe, A.-M., Purenović-Ivanović, T., Zelenović, M., Tohănean, D. I., Pantelić, S., Sufaru, C., & Alexe, C. I. (2024). Physical activity and quality of life among high school teachers: A closer look. Social Sciences, 13(3), 172. https://doi.org/10.3390/socsci13030172 (in English).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
