Між фізичним і патріотичним вихованням: діяльність січових та пластових організацій на теренах Галичини й Буковини на поч. XX ст.

Анотація

Актуальність. У сучасних умовах війни та кризи фізичної активності молоді питання фізичного й патріо- тичного виховання набуває особливої ваги. Досвід організацій «Січ» і «Пласт» є актуальним прикладом інтеграції тіловиховання з формуванням національної свідомості та громадянської відповідальності. Мета та методи дослідження – обґрунтувати приналежність товариств «Січ» та «Пласт» до організацій фізкультурного спрямування шляхом аналізу їхньої мети й змісту фізкультурної практики. Для досягнення цієї мети застосовано аналіз та узагальнення наукової літератури, а також порівняльно-історичний метод. Результати дослідження та висновки. У статті проаналізовано фізкультурну діяльність товариств «Січ» та «Пласт». Товариство «Січ» виникло як гімнастично-пожежна організація з комплексною системою завдань: забезпечення протипожежної безпеки, популяризація фізичного виховання, здійснення культурно-просвітницької роботи, а згодом і мілітарної підготовки. У своїй практиці січовики активно використовували гімнастичні вправи на основі «сокільських» традицій, рухливі ігри, стрільбу, їзду верхи, плавання, туристичні мандрівки. Важливим елементом діяльності були масові виступи, що мали не лише фізкультурне, а й символічне значення у формуванні національної ідентичності. Пластовий рух постав як українська модель світового скаутського руху й мав на меті гармонійне виховання фізично й духовно розвиненої молоді. Засновники Пласту запропонували власні підходи до виховання, орієнтовані на гуманістичний, природничо-туристичний та військово-спортивний напрями. Пластова система включала таборування, походи, фізичні вправи, спортивні ігри, військовий вишкіл. У науковому дискурсі обидва рухи розглядають як багатофункціональні національно-виховні структури, що поєднували руханково-спортивний, патріотичний, культурно-просвітницький і мілітарний компоненти. У ширшому європейському контексті діяльність цих товариств відповідає загальноєвропейському тренду – інтеграції фізичної культури в національно-виховні процеси. Гімнастично-пожежне товариство «Січ» та український пластовий рух мали спільну ціль – усебічний розвиток дітей і молоді засобами фізичного виховання, проте зміст їхньої діяльності відрізнявся.