Особливості телеологічних основ фізичного виховання на українських землях у 20–30-х рр. ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-04-03-09Ключові слова:
телеологія, фізична культура, фізичний розвиток, соціалізація особи, етичний та естетичний розвитокАнотація
Актуальність теми дослідження. Вивчення генези української системи фізичної культури важливе для розуміння її особливостей, установлення й збереження її традицій та визначення ролі й місця у формуванні телеологічних основ сучасної системи фізичного виховання. Мета та методи дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні основних телеологічних засад розвитку фізичної культури на українських землях у 20– 30-ті рр. ХХ ст. Методи дослідження – аналіз, узагальнення та систематизація даних; логічний, проблемно-пошуковий. Результати дослідження та висновки. Післявоєнний поділ українських земель зумовив розвиток фізичної культури в межах різних держав: СРСР, Польщі, Чехословаччини й Румунії. Це визначило напрями розвитку та цільові основи фізичного виховання як соціальної системи. Їх особливості виявлялись у методах і засобах, через які реалізовувалися цілі фізичного виховання: централізованість та державна підтримка в УСРР і добровільність та культурницький аспект у Західній Україні. Розвиток фізичної культури в означений період обумовлювався двома паралельними ідеями, що мали коріння в античній традиції, коли, з одного боку, фізична культура пронизувалась ідеєю гармонійного розвитку тіла й духу, а з іншого – зосереджувалася на політичних цілях і набувала мілітаризованого характеру. Ці підходи стали основою для формування конкретних телеологічних принципів фізичного виховання у ХХ ст., які ми визначаємо як фізичний розвиток як телеологічна основа, соціалізація особистості, етичний та естетичний розвиток. На нашу думку, у період інституалізації фізичної культури колоніальна політика держав, у якій опинились українські землі, і загальноєвропейські культурні тенденції призвели до нівелювання культурних здобутків українського народу та утвердження як еталону розвитку європейських зразків. У подальшому їх адаптовано до українського національного або радянського ґрунту. Отже, розвиток фізичної культури в 1920–1930-х рр. ґрунтувався на античних традиціях гармонійного розвитку тіла й духу, поєднуючи їх із політичними та мілітаризованими цілями. Фізична активність сприяла зміцненню здоров’я, підготовці молоді до військової служби й захисту нації, інтегрувала людей у суспільство, забезпечуючи рівність і можливості для самореалізації. Водночас спорт та фізична культура формували моральні цінності, почуття краси, гармонії й сприяли розвитку національної ідентичності.
Посилання
Butakova, Ye. (2006). Radianski fizkulturni sviata yak ob’iekt vyvchennia heortolohii: istoryko-dzhereloznavche doslidzhennia na fotodokumentakh 20-kh rr. KhKh st. [Soviet sports holidays as an object of study of geortology: historical and source research on photographic documents of the 20s of the twentieth century]. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky [Special historical disciplines: questions of theory and methodology]. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 13, 194–212 (in Ukrainian).
Vaceba, O. (1977). Narysy z istoriji sportyvnogho rukhu v Zakhidnij Ukrajini [Essays on the history of the sports movement in Western Ukraine]. Ivano-Frankivsjk: «Lileja NV», 229 p. (in Ukrainian).
Kobchenko, K. A. (2008). Emansypatsiia v mezhakh panivnoi ideolohii: radianski zhinky u fizychnii kulturi i sporti [Emancipation within the dominant ideology: Soviet women in physical culture and sports.]. Dni nauky filosofskoho fakultetu – 2008: materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (16–17 kvitnia 2007 r., m. Kyiv). [Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2008: proceedings of the International Scientific Conference (April, 16–17, 2007), Kyiv], VI, 61–62 (in Ukrainian).
Kozhokar, M. V. [et al.] (2019). Orghanizacijno-pedaghoghichni zasady fizychnogho vykhovannja ditej ta molodi na Bukovyni: monoghrafija [Organizational and pedagogical principles of physical education of children and youth in Bukovina]. Chernivci: Chernivec. nac. un-t, 235 p. (in Ukrainian).
Kovpak, V. O. (2007). Ukrainska sportyvna periodyka Halychyny 20–30-kh rr. KhKh st.: istoryko-funktsionalnyi aspekt i problemno-tematychni dominanty [Ukrainian sports periodicals of Galicia in the 1920s and 1930s: historical-functional aspect and problem-thematic dominants]: avtoref. dys. … kand. filol. nauk: 10.01.08. Kyiv, 20 p. (in Ukrainian).
Marynjuk, M. (2003). Mizhvojenni periodychni sportyvni vydannja ta sicho-lughova ideologhija (1914–1939) [Sources for the study of Ukrainian sports in Galicia in the late 19th century – 1939. Examples of interpretation in the light of everyday history]. Pedaghoghika, psykhologhija ta medyko-biologhichni problemy fizychnogho vykhovannja i sportu. Kharkiv; Ljviv: KhDADM (KhKhPI), 15, 157–163 (in Ukrainian).
Matulkin, B. (2016). Dzherela do vyvchennia ukrainskoho sportu v Halychyni kintsia XIX st. 1939 r. Pryklady interpretatsii u svitli istorii povsiakdennia [Sources for the study of Ukrainian sports in Galicia in the late XIX century. 1939. Examples of interpretation in the light of everyday history]. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho universytetu [Scientific notebooks of the historical faculty of Lviv University], 17, 154–162 (in Ukrainian).
Noha, O. P. (2004). Svit lvivskoho sportu: 1900–1939 rr. Sport dosiahnennia, tovarystva, arkhitektura, vbrannia, mystetstvo [The world of Lviv sports: 1900–1939. Sports. achievements, society, architecture, clothing, art]. Lviv: NFV «Ukrainski tekhnolohii» (in Ukrainian).
Polishhuk, R. (2023). Fenomen sportu: vid kuljtury populjarnoji do kuljtury masovoji [The phenomenon of sports: from popular culture to mass culture]. Kuljturologhichnyj aljmanakh, 3, 188–195 (in Ukrainian).
Pryvis, S. (1977). Tak hurtuvalysia, tak hartuvalysia [So united, so hardened]. Start, 1, 3–4 (in Ukrainian).
Ustinova, T. (2012). Rozvytok ghimnastychnogho rukhu v konteksti fizkuljturnoji osvity krajin Jevropy (drugha polovyna KhIKh stolittja – 30-ti roky KhKh stolittja) [The development of gymnastic movement in the context of physical education in European countries (second half of the 19th century – 1930s of the 20th century)]. Teorija i metodyka fizychnogho vykhovannja i sportu, 3, 134–138 (in Ukrainian).
Saltan, N. M., Saltan, O. M. (2024). Militarna ta ghumanistychno-tvorcha sprjamovanistj fizkuljturnogho rukhu v Zakhidnij Ukrajini naprykinci KhIKh – na pochatku KhKh st. [Military and humanistic-creative orientation of the physical culture movement in Western Ukraine in the late 19th – early 20th centuries.]. Fizychna kuljtura, sport i zdorov’ja: stan, problemy ta perspektyvy: zbirnyk tez XXIV Mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji, 4 ghrudnja 2024 roku. Kharkiv: KhDAFK, 358–359 (in Ukrainian).
Trofym’jak, B. (2001). Ghimnastychno-sportyvni orghanizaciji u nacionaljno-vyzvoljnomu rusi Ghalychyny: (drugha polovyna KhIKh st. – persha polovyna KhKh st.) [Gymnastics and sports organizations in the national liberation movement of Galicia: (second half of the 19th century – first half of the 20th century)]. Ternopilj: Ekonomichna dumka, 694 p. (in Ukrainian).
Cjosj, A.V. (2009). Zakonomirnosti rozvytku fizychnoji kuljtury [Regularities of physical culture development]. Fizychne vykhovannja, sport i kuljtura zdorov’ja u suchasnomu suspiljstvi, 3, 19–23 (in Ukrainian).
Shyjan, B. M. (2001). Teorija i metodyka fizychnogho vykhovannja shkoljariv [Theory and methods of physical education of schoolchildren]. Ternopilj: Boghdan, 1, 272 p. (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
