Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень

Автор(и)

  • Kateryna Tymruk-Skoropad Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyj , Львивський государственный университет физической культуры имени Ивана Боберского , Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
  • Oksana Dub Centre of physical rehabilitation “Formula of movement” , Центр физической реабилитации «Формула движения» , Центр фізичної реабілітації «Формула руху»
  • Lyubov Tsizh Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Boberskyj , Львивський государственный университет физической культуры имени Ивана Боберского , Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
  • Natalia Rudakova Lviv Institute of Nursing and Laboratory Medicine named after Andrej Krupynsky , Львовський институт медсестринства и лабораторной медицины имени Андрея Крупинского , Львівський інститут медсестринства та лабораторної медицини імені Андрія Крупинського

DOI:

https://doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-63-71

Ключові слова:

терапія, ХОЗЛ, легенева реабілітація, якість життя

Анотація

Актуальність. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою провідною причиною смертності у світі. Основні заходи боротьби з ХОЗЛ спрямовані на попередження виникнення, сповільнення прогресування та зменшення ймовірності ускладнень. Вищий рівень фізичної активності (ФА) повʼязаний із меншим ризиком загострень, госпіталізації та смертності в людей із ХОЗЛ і має переваги в покращенні рівня фізичної витривалості, задишки та якості життя, загалом. Тому ФА включена в програми легеневої реабілітації як необхідний компонент. Мета статті – проаналізувати рекомендації щодо фізичної активності в реабілітації осіб із ХОЗЛ. Методи дослідження – аналіз літературних джерел і клінічних настанов з фізичної терапії, легеневої реабілітації та фізичної активності із баз науково-доказової літератури Medline та PEDro. Результати роботи. Фізична активність у хворих  із ХОЗЛ значно знижена, а головним симптомом, який знижує можливість витримувати фізичне навантаження хворими на ХОЗЛ є задишка. Зменшенню фізичної активності також можуть сприяти вікові зміни та наявність супутніх захворювань (хвороби серця, діабет, ожиріння, когнітивні порушення й ін.). У пацієнтів із ХОЗЛ, у котрих показники об’єму форсованого видиху за першу секунду видиху становить 50 % від належного та вище рекомендовано підвищити тижневу фізичну активність, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Пацієнти з нижчими показниками функції зовнішнього дихання, фізичної витривалості й більшою задишкою або пацієнти після загострення скеровуються на легеневу реабілітацію, одним із компонентів якої повинна бути програма фізичної активності. Програми фізичної активності продовжуються також після завершення програми легеневої реабілітації. Висновки. Фізична активність на сьогодні є невід’ємною складовою частиною в комплексному лікуванні ХОЗЛ та відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів, зниженні ризику загострення, госпіталізації й смертності. Рекомендації щодо рівня ФА осіб із ХОЗЛ не відрізняються від таких для здорового населення. Бажано поступово досягати хоча б мінімального рівня фізичної активності, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Завантаження

Опубліковано

2019-10-01

Номер

Розділ

Лікувальна фізична культура, спортивна медицина й фізична реабілітація

Як цитувати

Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень. (2019). Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві, 3(47), 63-71. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-63-71

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають