Аналіз стану опорно-рухового апарату висококваліфікованих футболістів на початку 2-го підготовчого періоду річного макроциклу
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-05-64-68Keywords:
футболісти, функціональний стан, опорно-руховий апарат, гнучкість, якісний рівеньAbstract
Актуальність. Усе більш актуальним завданням спортивної підготовки сьогодення стає розробка адекватних засобів ефективного відновлення працездатності організму спортсменів після тренувальних і змагальних навантажень. Загальновідомо, що під час тренувань і змагальної діяльності вони можуть досягати критичних величин. Отже, оптимізація системи комплексного відновлення спортсменів є основою для збереження високого рівня працездатності й запобігання негативним наслідкам перенапруження під час тренувальних і змагальних навантажень. Мета дослідження – визначення функціонального стану опорно-рухового апарату (ОРА) висококваліфікованих футболістів на початку 2-го підготовчого періоду річного циклу підготовки. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, тестування гнучкості, стабілометрія, методи математичної статистики. Результати роботи. Установлено, що на початку 2-го підготовчого періоду річного циклу підготовки піддослідні спортсмени характеризувалися «низьким» або «нижчим від середнього» рівнем показників гнучкості. Показано, що у футболістів високої кваліфікації рівень статичної опороспроможності в цьому періоді річного макроциклу відповідав значенням «середнє» та «нижче від середнього», так само, як і показники суглобової рухливості. Виявлено факти вестибулярних і пропріоцептивних порушень, які суттєво впливають на функцію рівноваги. Висновки. Згідно з результатами рухових тестів та гоніометрії низький рівень функціонального стану ОРА футболістів після виходу із зимової відпустки свідчать про нееластичність або скороченість (спазмування) м’язів і зв’язкового апарату, що є однією з ознак їх хронічного перенапруження. Чинним дослідженням підтверджено раніше отримані експериментальні дані про зниження стабілометричних показників, що характеризують стабільність вертикальної пози, нестабільність суглобів нижніх кінцівок, наявність вестибулярних і пропріоцептивних порушень; розширено уявлення про заходи попередження та нівелювання негативних наслідків перевантаження ОРА висококваліфікованих футболістів. Рекомендовано включати до підготовчої й завершальної частин навчально-тренувальних занять коригувальні та профілактичні вправи за наявними методиками міофасциального розслаблення (МФР), які сприятимуть нормалізації функціонального стану ОРА й зниженню ризику травматизму.
References
Kostyukevich V. M. (2016). Teoriya i metodika sportivnoyi pidgotovki (na prikladi komandnih igrovih vidiv sportu) [Theory and methodology of sports training (on the example of team game sports)]: navch. posib. 2-ge vid. pererob. ta dop. Kiyiv: KNT. 616 s.
Mistulova T. E. (2006). Metodika stabilografii v nauchno-metodicheskom obespechenii podgotovki sbornyh komand Ukrainy [Methods of stabilography in scientific and methodological support of preparation of national teams of Ukraine]. Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskih special’nostej: sb. nauch. tr. pod red. Ermakova S. S. Har’kov: HGADI (HKHPI). № 2. S. 22–30.
Morozova E. V. (2014). Ocenka funkcional’nogo sostoyaniya oporno-dvigatel’nogo apparata futbolistov 16–17 let [Evaluation of the functional state of the musculoskeletal system of players 16–17 years]. Pedagogiko-psihologicheskie i mediko-biologicheskie problemy fizicheskoj kul’tury i sporta. Rossijskij ehlektronnyj nauchnyj zhurna. № 2 (31). S. 121–127.
Platonov V. N. (2017). Dvigatel’nye kachestva i fizicheskaya podgotovka sportsmenov [Motor qualities and physical training of athletes]. Kiev: Olimpijskaya literatura. 656 s.
Renstryom P. A. F. H. (2003). Sportivnye travmy. Klinicheskaya praktika preduprezhdeniya i lecheniya [Sports injury. Clinical practice of prevention and treatment ]. Kiev: Olimpijskaya literatura. 458 s.
Chan K., Mahomoodally F. M., Veeren R. (2012). Open Stretching in the prevention of hamstring strains: Attitudes, beliefs and current practices among football coaches in Mauritius. Open Journal of Preventive Medicine. Vol. 2. No. 2. P. 141–148. http://dx.doi.org/10.4236/ojpm.2012.22021
Peterson Lars, Renstrom Per A. F. H. (2016). Sports Injuries: Prevention, Treatment and Rehabilitation, Fourth Edition. CRC Press. P. 638.
Starlanyl Devin J., Sharkey John. (2013). Healing through Trigger Point Therapy: A Guide to Fibromyalgia, Myofascial Pain and Dysfunction. North Atlantic Books. P. 416.
Stojanovic Marko D., Ostojic Sergej M. (2011). Stretching and Injury Prevention in Football. Current Perspectives, Research in Sports Medicine. Vol. 19(2). P. 73–91. http://dx.doi.org/10.1080/15438627. 2011.556476
Witvrouw E., Danneels L., Asselman P., D’Have T., Cambier D. (2003). Muscle flexibility as a risk factor for developing muscle injuries in male professional soccer players: a prospective study. The American Journal of Sports Medicine. № 31. P. 41–46. http://dx.doi.org/10.1177/03635465030310011801