Особливості зміни показників біоімпедансометрії у військовослужбовців різних підрозділів під час реабілітації внаслідок поранень та протягом активного етапу реадаптації
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2025-04-26-34Ключові слова:
військовослужбовці, моделі занять, реадаптація, функціональні резерви, гіпокінезія, режи- ми навантажень, рівень резистентності, реабілітаціяАнотація
Актуальність. У сучасній системі відновлення військовослужбовців одним із ключових питань є пошук оптимальних моделей занять із використанням різноманітних варіацій режимів навантаження й комплексів фізичних вправ, спрямованих на реадаптацію функціональних резервів військовослужбовців з урахуванням специфіки їхніх підрозділів, а також залежно від їх нозологій та стану гіпокінезії. Мета статті – вивчити особливості зміни показників складу тіла у військовослужбовців ССО й ППО протягом основних етапів реабілітації та в період реадаптації функціональних резервів після їх повернення у свої підрозділи. Методи. Обстежено 40 військовослужбовців, які після закінчення основних етапів реабілітації внаслідок поранень, що призвело до зниження рівня функціональних резервів організму й виражених проявів гіпокінезії, проходили курс реадаптації з використанням «стандартних», залежно від особливостей військових підрозділів, моделей занять під керівництвом інструкторів із фізкультурно-спортивної реабілітації ЗСУ. Створено дві групи по 20 осіб у кожній: військовослужбовці з підрозділів ССО та ППО. Динаміку показників складу тіла обстежених досліджували, використовуючи метод біоімпедансометрії. Результати. Виявлено, що, незалежно від первинного рівня досліджуваних показників біоімпедансометрії, протягом 3–4 місяців реабілітації після ідентичних поранень у військовослужбовців обох підрозділів на тлі використання ідентичних протоколів із фізичної терапії спостерігали достовірне підвищення показників жирової маси тіла й одночасне зниження параметрів безжирової маси, активної клітинної та сухої клітинної маси тіла. Установлено, що лише в групі обстежених військовослужбовців ССО, які після повернення у свої підрозділи по завершенню основних етапів реабілітації протягом трьох місяців тренувань, застосовуючи навіть «стандартні» моделі занять із реадаптації функціональних резервів, які здебільшого розробляють інструктори з фізкультурно-спортивної реабілітації в ЗСУ, дослі- джувані показники складу тіла демонструють достовірне зниження параметрів ЖМ на тлі підвищення рівня показників БЖМ, АКМ і СКМ, що вказує на виражені прояви ефективних процесів повторної довготривалої адаптації. Висновки. Для оцінки ефективності «стандартних» моделей занять із реадаптації функціональних резервів військовослужбовців різних підрозділів ЗСУ, використовуючи показники біоімпедансометрії в ролі інформативних маркерів, маємо детально аналізувати характер їх зміни протягом попередніх етапів медичної реабілітації з використанням основних протоколів із фізичної терапії, детально вивчаючи їх структуру, зміст, механізм корекції навантажень й обґрунтований вибір відповідних комплексів вправ.
Посилання
Burt, B., Lopez, P., Chardon, M. (2025). The Impact of Time to Anterior Cruciate Ligament Reconstruction on Return to Duty Among Active Duty Military Personnel. Mil Med, 190(3–4), 675–681. https://doi.org/10.1093/ milmed/usae419
Butowicz, C., Hendershot, B., Watson, N. (2022). Pre-neuromusculoskeletal injury Risk factor Evaluation and Post-neuromusculoskeletal injury Assessment for Return-to-duty/activity Enhancement (PREPARE) in military service members: a prospective, observational study protocol. J. Transl Med, 20(1), 619. https://doi.org/10.1186/s12967-022-03832-7
Campbell, P., Pope, R., Simas, V. (2022). The Effects of Early Physiotherapy Treatment on Musculoskeletal Injury Outcomes in Military Personnel: A Narrative Review. Int J. Environ Res Public Health, 19(20), 13416. https://doi.org/10.3390/ijerph192013416
Chernozub, A., Manolachi, V., Potop, V., Khudyi, O., Kozin, S., Bokatuieva, V., Kizilova, A., Stanescu, M., Timnea O. C. (2023). Kinesiological models of the neuromuscular system readaptation in mature women after prolonged hypokinesia. Health, Sport, Rehabilitation, 9(1), 7892. https://doi.org/10.34142/HSR.2023. 09.01.07
Chernozub, A., Tsos, A., Olkhovyi, O., Hlukhov, I., Koval, V., Zavizion, O. (2025). Readaptation of functional capabilities of special unit servicemen with long-term hypodynamia caused by peripheral neuromuscular system damage. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 10(1), 919. https://doi.org/ 10.15391/prrht.2025-10(1).02
6. Chernozub, A., Aloshyna, A., & Zavizion, O. (2025). Biomarkers for assessing the mechanisms of re- adaptation of special units’ military personnel in conditions of power loads. Rehabilitation and Recreation, 19(2), 326337. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.29
Chernozub, A., Olkhovyi, O., Korobeinikova, L., Kizilova, A., Zavizion, O., Maidachenko, A. (2025). Functional overstrain during long-term rehabilitation of military personnel with musculoskeletal Injuries of the limbs. Fizicna reabilitacia ta rekreacijno-ozdorovci tehnologii, 10(5), 336345. https://doi.org/10.15391/ prrht.2025-10(5).04
Farina, E., Thompson, L., Knapik, J. (2022). Anthropometrics and Body Composition Predict Physical Performance and Selection to Attend Special Forces Training in United States Army Soldiers. Mil Med, 187(11–12), 1381–1388. https://doi.org/10.1093/milmed/usab315
Flynn, D., Ransom, J., Steffen, A. (2025). Complementary, integrative, and standard rehabilitative therapies in a military population with chronic predominantly musculoskeletal pain: a pragmatic clinical trial with SMART design. Pain, 166(6), 1343–1353. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000003462
Kizilova, A., Tsos, A., Syvokhop, E., Marionda, I., Maidachenko, A. (2025). Modeling the mechanisms of readaptation of functional reserves in military personnel with musculoskeletal limb injuries during long-term rehabilitation. Fizicna reabilitacia ta rekreacijno-ozdorovci tehnologii, 10(6), 408–417. https://doi.org/ 10.15391/prrht.2025-10(6).03
Koval, V., Derliuk, O., & Chernozub, A. (2025). The impact of different models of power fitness training on the re-adaptation processes of overweight adolescents. Rehabilitation and Recreation, 19(2), 338–349. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.2.30
Poploski K., Picha K., Winters J. (2020). Influence of limb dominance and shoulder injury on strength and explosive force in us marines. International Journal of Sports Physical Therapy, 15(6), 1129–1140. https://doi.org/10.26603/ijspt20201129
Saunders, D., Rose, L. (2021) Regenerative rehabilitation of catastrophic extremity injury in military conflicts and a review of recent developmental efforts. Connect Tissue Res, 62(1), 83–98. https://doi.org/10.1080/ 03008207.2020.1776707
Savenko, A., Chernozub, A., Aloshyna, A. (2025). Adaptation reserves of athletes from different combat sports during functional training for Mixed Martial Arts competitions. Rehabilitation & Recreation, 19(3), 160170. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.17
Savenko, А., Chernozub, А., Turkmen, M., Olkhovyi, O., Shtefiuk, I., Korchaging, M. (2025). Readaptation of the functional reserves of elite Mixed Martial Arts athletes during long-term rehabilitation after musculoskeletal injuries. Physical rehabilitation and recreational health technologies, 10(6), 457466. https://doi.org/10.15391/prrht.2025-10(6).08
Tingelstad, H., Robitaille, E., O'Leary, T. (2025). MSKI reduction strategies: evidence-based interventions to reduce musculoskeletal injuries in military service members. BMJ Mil Health, 171(5), 418422. https://doi.org/110.1136/military-2024-002747
Vries H., Wal S., Delahaij R. (2025). Real-time monitoring of military health and readiness: a perspective on future research. Front Digit Health, 7, 1542140. https://doi.org/10.3389/fdgth.2025.1542140
Whitehurst, R., Romanello, A., Reilly, N. (2025). U.S. Army Holistic Health and Fitness Programs Outperform Traditional Physical Therapy Models for Soldiers. Mil Med, 419. https://doi.org/10.1093/milmed/usaf419
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
