Взаємозв’язки між фізичною активністю у вільний час, морфометричними показниками й самооцінкою здоров’я в соціально вразливих групах населення працездатного віку
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2025-04-11-18Ключові слова:
фізична активність у вільний час, гіпокінезія, морфометричні показники, самооцінка здоров’я, навантаження, військовослужбовці, безробітні, внутрішньопереміщені особиАнотація
Актуальність. Проблема гіподинамії в соціально вразливих групах населення набуває особливої актуальності в умовах соціально-економічної нестабільності та вимушених міграційних процесів. При цьому сумарні показники фізичної активності не завжди відображають реальний тренувальний вплив навантажень на організм, що потребує доменно-специфічного аналізу й виокремлення найбільш інформативних поведінкових маркерів адаптаційного стану. Мета дослідження – установити взаємозв’язки між фізичною активністю у вільний час, морфометричними показниками та суб’єктивною оцінкою здоров’я в соціально вразливих групах населення працездатного віку. Методи дослідження. У дослідженні взяло участь 513 осіб: військовослужбовці (n=176), внутрішньо переміщені особи (n=140) та безробітні (n=197). Проведено оцінку рівня фізичної активності в різних сферах за допомогою міжнародного стандартизованого опитувальника IPAQ. Індекс маси тіла визначали за стандартною формулою, самооцінку здоров’я – за анкетними даними. Використано непараметричні методи статистичного аналізу та кореляційний аналіз (p<0,05). Результати дослідження й висновки. Установлено достовірні міжгрупові відмінності за обсягом фізичної активності у вільний час: у військовослужбовців показ- ники були у 2,4–2,9 раза вищими від внутрішньо переміщених осіб і безробітних (p<0,05). Нижчий рівень фізичної активності асоціювався з вищими значеннями індексу маси тіла та більшою часткою негативної самооцінки здоров’я. Кореляційний аналіз підтвердив наявність стійких взаємозв’язків між поведінковими, морфометричними й суб’єктивними показниками в межах кожної групи. Отримані результати дають підставу розглядати фізичну активність у вільний час як інформативний індикатор адаптаційного потенціалу соціально вразливих груп населення працездатного віку.
Посилання
Bielikova, N. O., Indyka, S. Ya., & Bielikov, O. V. (2024). Fizychna aktyvnist i yakist zhyttia vnutrishno peremishchenykh osib [Physical Activity and Quality of Life of Internally Displaced Persons]. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 4(68), 26–31. https://doi.org/10.29038/2220-7481- 2024-04-26-31 (in Ukrainian).
Indyka, S., Bielikova, N. (2025). Fizychna aktyvnist ta sotsialno-demohrafichni kharakterystyky bezrobitnykh v umovakh voiennoho stanu v Ukraini [Physical activity and socio-demographic characteristics of the unemployed in the conditions of martial law in Ukraine]. Scientific Journal of the Dragomanov Ukrainian State University. Series 15, 3K(188), 141–148. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2025.03k(188).30 (in Ukrainian).
Indyka, S. Ya., Bielikova, N. O. (2025). Fizychna aktyvnist ta yakist zhyttia viiskovosluzhbovtsiv u period voiennoho stanu [Physical activity and quality of life of military personnel during martial law]. Scientific
Journal of the Dragomanov Ukrainian State University. Series 15, 4(190), 36–42. https://doi.org/10.31392/ UDU-nc.series15.2025.04(190).07 (in Ukrainian)
Zaika, O. A. (2023). Vplyv rukhovoi aktyvnosti na fizychnu pidhotovlenist zdobuvachiv vyshchoi osvity [The influence of motor activity on the physical fitness of higher education students]. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 15, 5(153), 45–50. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.5(164).15 (in Ukrainian).
Indeks zdorovia. Ukraina – 2023: Rezultaty zahalnonatsionalnoho doslidzhennia [Health Index. Ukraine – 2023: Results of a national survey]. (2023). https://healthindex.com.ua/HI_Report_UA_2023.pdf (in Ukrainian).
Andrieieva, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Hakman, A., & Grygus, I. (2023). Changes in physical activity indicators of Ukrainian students in the conditions of distance education. Physical Rehabilitation and Recreational Health Technologies, 8(2), 75–81. https://doi.org/10.15391/prrht.2023-8(2).01 (in English).
Bull, F. C., Al-Ansari, S. S., Biddle, S., et al. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. British Journal of Sports Medicine, 54, 1451–1462. https://doi.org/10. 1136/bjsports-2020-102955 (in English).
Cillekens, B., Huysmans, M. A., Holtermann, A., et al. (2022). Physical activity at work may not be health enhancing: A systematic review and meta-analysis. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 48(2), 86–98. https://doi.org/10.5271/sjweh.3993 (in English).
Coenen, P., Huysmans, M. A., Holtermann, A., et al. (2024). Associations of occupational and leisure-time physical activity with all-cause mortality: An individual participant data meta-analysis. British Journal of Sports Medicine. Advance online publication. https://doi.org/10.1136/bjsports-2024-108117 (in English).
Dikobo, S. J. E., et al. (2023). Leisure-time physical activity is more strongly associated with cardiometabolic health than occupational physical activity: Results from a cohort study. Preventive Cardiology, 30(5), 375–
384. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2022.12.005 (in English).
Edimo Dikobo, S. J., Lemieux, I., Poirier, P., Després, J.-P., & Alméras, N. (2023). Leisure-time physical activity is more strongly associated with cardiometabolic risk than occupational physical activity. Progress in Cardiovascular Diseases, 78, 74–82. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2022.12.005 (in English).
Ekelund, U., Tarp, J., Steene-Johannessen, J., Hansen, B. H., et al. (2019). Dose-response associations between accelerometry measured physical activity and sedentary time and all-cause mortality. BMJ, 366, l4570. https://doi.org/10.1136/bmj.l4570 (in English).
Fernandez-Lasa, U., Eizagirre-Sagastibeltza, O., Cayero, R., Romaratezabala, E., Martínez-Abajo, J., & Usabiaga, O. (2024). Young women’s leisure time physical activity determinants: A mixed methods approach. Frontiers in Psychology, 15, 1281681. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1281681 (in English).
Guthold, R., Stevens, G. A., Riley, L. M., & Bull, F. C. (2018). Worldwide trends in insufficient physical activity from 2001 to 2016. The Lancet Global Health, 6(10), e1077–e1086. https://doi.org/10.1016/S2214- 109X(18)30357-7 (in English)
Holtermann, A., Krause, N., van der Beek, A. J., & Straker, L. (2018). The physical activity paradox. British Journal of Sports Medicine, 52(3), 149–150. https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-097965 (in English).
Idler, E. L., & Benyamini, Y. (1997). Self-rated health and mortality: A review of twenty-seven community studies. Journal of Health and Social Behavior, 38(1), 21–37. https://doi.org/10.2307/2955359 (in English).
Ji, H., Gulati, M., Huang, T. Y., Kwan, A. C., Ouyang, D., Ebinger, J. E., Casaletto, K., Moreau, K. L., Skali, H., & Cheng, S. (2024). Sex differences in association of physical activity with all-cause and cardiovascular mortality. Journal of the American College of Cardiology, 83(8), 783–793. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2023.
12.019 (in English).
Kazemi, A., Soltani, S., Aune, D., et al. (2024). Leisure-time and occupational physical activity and cardiovascular disease incidence. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity, 21, Article 45. https://doi.org/10.1186/s12966-024-01593-8 (in English).
Seo, M. W., Eum, Y., & Jung, H. C. (2023). Leisure time physical activity: A protective factor against metabolic syndrome development. BMC Public Health, 23, Article 2449. https://doi.org/10.1186/s12889-023- 17340-w (in English).
Song, K., Zhao, M., & Zhao, Z. (2025). Association between physical activity patterns and health outcomes among older adults in India and China. BMC Public Health, 25, Article 3851. https://doi.org/10.1186/s12889- 025-25078-w (in English).
Warburton, D. E. R., & Bredin, S. S. D. (2017). Health benefits of physical activity: A systematic review of current systematic reviews. Current Opinion in Cardiology, 32(5), 541–556. https://doi.org/10.1097/HCO.000 0000000000437 (in English).
World Health Organization (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. World Health Organization. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128 (in English).
World Medical Association (2008). Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. URL: https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for- medical-research-involving-human-subjects/ (in English).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
