Чинники ризику травм плеча в ігрових видах спорту
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2023-03-84-94Ключові слова:
спортивний травматизм, профілактика спортивних травм, спортсмени, причини травматизму, плечовий суглоб, PRISMAАнотація
Актуальність теми дослідження. Травми та біль у плечі, пов’язані зі спортом, є серйозним тягарем для спортсменів, які займаються видами спорту, що навантажують плече. Для ігрових видів спорту існує багато дискусійних питань щодо чинників ризику спортивного травматизму й шляхів його профілактики у зв’язку зі специфічними фізичними навантаженнями. Мета статті – проаналізувати та систематизувати чинники ризику спортивного травматизму плеча для подальшого дослідження проблеми профілактики спортивних травм в ігрових видах спорту. Матеріал і методи дослідження. Для аналізу розглянуто та вивчено наукові джерела, відібрані на основі підходу PRISMA, що містить такі етапи: питання дослідження, пошук наукових джерел, їх вибір за визначеними критеріями, оцінка обраних наукових джерел, синтез інформації. Результати дослі- дження. Аналіз причин спортивних травм плеча дає підставу стверджувати, що найчастіше травма виникає через специфічну спортивну техніку в ігрових видах спорту та помилках у побудові тренувального процесу й організації змагань. Для систематизації чинників ризику спортивного травматизму найчастіше застосовується їх поділ на зовнішні та внутрішні. Для профілактики спортивного травматизму потрібно розуміти, які чинники ризику можуть бути керованими. Із цією метою на основі моделі чинників ризику спортивних травм у бейсболі
- Mine нами розроблено аналогічну модель для ігрових видів спорту. Запропоновано виокремити модифіко- вані (організаційний, біомеханічний і соціально-психологічний) та немодифіковані (анатомо-фізіологічний і особистий) домени з відповідними чинниками ризику спортивних травм плеча. Висновки. У вітчизняних наукових джерелах широко проаналізовано зовнішні чинники ризику спортивного травматизму, особливо методично-організаційного характеру. У зарубіжних дослідженнях значну увагу приділяють як зовнішнім, так і внутрішнім чинникам ризику. Більшість іноземних дослідників у профілактиці спортивного травматизму зосереджує увагу на вивченні немодифікованих чинників. Для розроблення профілактичних заходів в ігрових видах спорту нами розроблено власну модель чинників ризику спортивних травм плеча з п’ятьма доменами: організаційним, біомеханічним, соціально-психологічним, анатомо-фізіологічним та особистим.
Посилання
Hrebik, O. (2016). Poperedzhennia sportyvnoho travmatyzmu. [Prevention of sports injuries]. Youth scientific bulletin of Lesya Ukrainka East European National University. Physical education and sports, 23, 122–125 (in Ukrainian).
Humenyuk, St. (2018). Sportyvnyi travmatyzm ta yoho profilaktyka. [Sports injuries and their prevention]. Innovative approaches to physical education and sports of student youth: materials of the fifth region. science and method seminar; December 18–19; Ternopil. Ternopil: Type, 66–69 (in Ukrainian).
Movchan, V. P. (2018). Problema travmatyzmu v sporti ta yoho profilaktyka. [The problem of injuries in sports and its prevention]. A young scientist, 4.2, 207–210 (in Ukrainian).
Nikanorov, O. K. (2015). Problema travmatyzmu v ihrovykh vydakh sportu ta perspektyvy vykorystannia zasobiv fizychnoi reabilitatsii. [The problem of injuries in game sports and prospects for the use of physical rehabilitation tools]. Sports medicine, 1–2, 82–87. https://doi.org/10.32652/spmed.2015.1-2.82-87 (in Ukrainian).
Podoliaka, P. S., Nogas, A. O., Gutsman, S. V., Andreyeva, O. B. (2022). Sportyvnyi travmatyzm u suchasnomu sporti. [Sports injuries in modern sports]. Rehabilitation and physical culture and recreational aspects of human development, 11, 220–226. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.24. (in Ukrainian)
Achenbach, L., Laver, L., Walter, S. S. [et. al.] (2020). Decreased external rotation strength is a risk factor for overuse shoulder injury in youth elite handball athletes. Knee surgery, sports traumatology, arthroscopy: official journal of the ESSKA, 28(4), 1202–1211. https://doi.org/10.1007/s00167-019-05493-4
Agresta, C. E., Krieg, K., & Freehill, M. T. (2019). Risk Factors for Baseball-Related Arm Injuries: A Systematic Review. Orthopaedic journal of sports medicine, 7(2), 2325967119825557. https://doi.org/10.1177/ 2325967119825557
Anghelescu, A. (2019). Short narrative review on main winter sports-related accidents: epidemiology, injury patterns, arguments for prophylactic behavior to avoid orthopedic and catastrophic neurological injuries. Balneo Research Journal, 10(1), 45–49. https://doi.org/10.12680/balneo.2019.238
Barry, L., Lyons, M., McCreesh, K. [et. al.] (2021). The relationship between training load and pain, injury and illness in competitive swimming: A systematic review. Physical therapy in sport: official journal of the Association of Chartered Physiotherapists in Sports Medicine, 48, 154–168. https://doi.org/10.1016/j.ptsp. 2021.01.002
Berube, E. R., Lopez, C. D., Trofa, D. P., & Popkin, C. A. (2020). A Systematic Review of the Orthopedic Literature Involving National Hockey League Players. Open access journal of sports medicine, 11, 145–160. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S263260
Bullock, G. S., Menon, G., Nicholson, K., Butler, R. J., Arden, N. K., & Filbay, S. R. (2021). Baseball pitching biomechanics in relation to pain, injury, and surgery: A systematic review. Journal of science and medicine in sport, 24(1), 13–20. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2020.06.015
Cheney, S., Chiaia, T. A., de Mille, P., Boyle, C., & Ling, D. (2020). Readiness to Return to Sport After ACL Reconstruction: A Combination of Physical and Psychological Factors. Sports medicine and arthroscopy review, 28(2), 66–70. https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000263
Choi, J. T., Yoshida, B., Jalali, O., & Hatch, G. F., 3rd (2021). Malnutrition in Orthopaedic Sports Medicine: A Review of the Current Literature. Sports health, 13(1), 65–70. https://doi.org/10.1177/1941738120926168
Cools, A. M., Maenhout, A. G., Vanderstukken, F., Declève, P., Johansson, F. R., & Borms, D. (2021). The challenge of the sporting shoulder: From injury prevention through sport-specific rehabilitation toward return to play. Annals of physical and rehabilitation medicine, 64(4), 101384. https://doi.org/10.1016/j.rehab. 2020.03.009
Croteau, F., Brown, H., Pearsall, D., & Robbins, S.M. (2021). Prevalence and mechanisms of injuries in water polo: a systematic review. BMJ Open Sport Exerc Med, 7(2), e001081. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2021- 001081
Dart, S. E., Anderson, G. R., Miller, M. D., & Werner, B. C. (2022). Vascular Complications in Sports Surgery: Diagnosis and Management. Sports medicine and arthroscopy review, 30(1), 63–75. https://doi.org/ 10.1097/JSA.0000000000000343
Dominski, F. H., Siqueira, T. C., Tibana, R. A., & Andrade, A. (2022). Injuries in functional fitness: an updated systematic review. The Journal of sports medicine and physical fitness, 62(5), 673–683. https://doi.org/10.23736/S0022-4707.21.12218-2
Dutton, R. A. (2019). Medical and Musculoskeletal Concerns for the Wheelchair Athlete: A Review of Preventative Strategies. Current sports medicine reports, 18(1), 9–16. https://doi.org/10.1249/JSR.000 0000000000560
Fajardo Pulido, D., & Lystad, R. P. (2020). Epidemiology of Injuries in Ultimate (Frisbee): A Systematic Review. Sports (Basel, Switzerland), 8(12), 168. https://doi.org/10.3390/sports8120168
Feijen, S., Tate, A., Kuppens, K., Claes, A., & Struyf, F. (2020). Swim-Training Volume and Shoulder Pain Across the Life Span of the Competitive Swimmer: A Systematic Review. Journal of athletic training, 55(1), 32–41. https://doi.org/10.4085/1062-6050-439-18
Mehrab, M., Wagner, R. K., Vuurberg, G., Gouttebarge, V., de Vos, R. J., & Mathijssen, N. M. C. (2023). Risk Factors for Musculoskeletal Injury in CrossFit: A Systematic Review. International journal of sports medicine, 44(4), 247–257. https://doi.org/10.1055/a-1953-6317
Gibson, E. C., Cairo, A., Räisänen, A., Kuntze, C., Emery, C., & Pasanen, K. (2022). The Epidemiology of Youth Sport-Related Shoulder Injuries: A Systematic Review. Translational Sports Medicine, 1–12. https://doi.org/10.1155/2022/8791398.
Griffith, K. M., Hammer, L. C., Iannuzzi, N. P., Takatani, K. C., Hsu, J. E., Cotton, J. D., Gee, A. O., Gardner,
R. J., & Lack, W. D. (2022). Review of human supraspinatus tendon mechanics. Part II: tendon healing response and characterization of tendon health. Journal of shoulder and elbow surgery, 31(12), 2678–2682. https://doi.org/10.1016/j.jse.2022.05.030
Hadjisavvas, S., Efstathiou, M. A., Malliou, V., Giannaki, C. D., & Stefanakis, M. (2022). Risk factors for shoulder injuries in handball: systematic review. BMC sports science, medicine & rehabilitation, 14(1), 204. https://doi.org/10.1186/s13102-022-00588-x
Hamer, T. J., Chung, S., & Rosen, A. B. (2021). Comparison of Biomechanical Factors Before and After UCL Surgery in Baseball Athletes: A Systematic Review With Meta-analysis. Orthopaedic journal of sports medicine, 9(3), 2325967120988736. https://doi.org/10.1177/2325967120988736
Kibler, W. B., Ludewig, P. M., McClure, P. W., Michener, L. A., Bak, K., & Sciascia, A. D. (2013). Clinical implications of scapular dyskinesis in shoulder injury: the 2013 consensus statement from the ‘Scapular Summit’. British journal of sports medicine, 47(14), 877–885. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092425
Kindstrand, N. A., McNeill, B. T., Dickenson, S. B., Magnusson, N., & Sum, J. C. (2022). Proposed Musculoskeletal Examination of Youth and Adolescent Baseball Players. Current sports medicine reports, 21(10), 376–382. https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000001001
Kraan, R. B., Beers, L., van de Pol, D., Daams, J. G., Maas, M., & Kuijer, P. P. (2019). A systematic review on posterior circumflex humeral artery pathology: sports and professions at risk and associated risk factors. The Journal of sports medicine and physical fitness, 59(6), 1058–1067. https://doi.org/10.23736/S0022- 4707.18.08579-1
Kraeutler, M. J., Belk, J. W., Carver, T. J., McCarty, E. C., & Khodaee, M. (2020). Traumatic Primary Anterior Glenohumeral Joint Dislocation in Sports: A Systematic Review of Operative versus Nonoperative Management. Current sports medicine reports, 19(11), 468–478. https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000 000772
Myklebust, G., Hasslan, L., Bahr, R., & Steffen, K. (2013). High prevalence of shoulder pain among elite Norwegian female handball players. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 23(3), 288–294. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2011.01398.x
Migliorini, F., Rath, B., Tingart, M., Niewiera, M., Colarossi, G., Baroncini, A.,·& Eschweiler, J. (2019). Injuries among volleyball players: a comprehensive survey of the literature. Sport Sci Health, 15, 1–13. https://doi.org/10.1007/s11332-019-00549-x
Mine, K., Milanese, S., Jones, M. A., Saunders, S., & Onofrio, B. (2021). Risk Factors of Shoulder and Elbow Injuries in Baseball: A Scoping Review of 3 Types of Evidence. Orthopaedic journal of sports medicine, 9(12), 23259671211064645. https://doi.org/10.1177/23259671211064645
Nielsen, R. O., Bertelsen, M. L., Ramskov, D., Møller, M., Hulme, A., Theisen, D., Finch, C. F., Fortington, L. V., Mansournia, M. A., & Parner, E. T. (2019). Time-to-event analysis for sports injury research part 1: time- varying exposures. British journal of sports medicine, 53(1), 61–68. https://doi.org/10.1136/bjsports-2018- 099408
Prinold, J. A., & Bull, A. M. (2016). Scapula kinematics of pull-up techniques: Avoiding impingement risk with training changes. Journal of science and medicine in sport, 19(8), 629–635. https://doi.org/10.1016/ j.jsams.2015.08.002
Shanley, E., & Peterson, S. K. (2020). Rehabilitation After Shoulder Instability Surgery: Keys for Optimizing Recovery. Sports medicine and arthroscopy review, 28(4), 167–171. https://doi.org/10.1097/JSA.000000000 0000284
Soo Hoo, J. (2019). Shoulder Pain and the Weight-bearing Shoulder in the Wheelchair Athlete. Sports medicine and arthroscopy review, 27(2), 42–47. https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000241
Tooth, C., Gofflot, A., Schwartz, C., Croisier, J. L., Beaudart, C., Bruyère, O., & Forthomme, B. (2020). Risk Factors of Overuse Shoulder Injuries in Overhead Athletes: A Systematic Review. Sports health, 12(5), 478–487. https://doi.org/10.1177/1941738120931764
Wright, A. A., Ness, B. M., Donaldson, M., Hegedus, E. J., Salamh, P., & Cleland, J. A. (2021). Effectiveness of shoulder injury prevention programs in an overhead athletic population: A systematic review. Physical therapy in sport: official journal of the Association of Chartered Physiotherapists in Sports Medicine, 52, 189–193. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2021.09.004
Babenko, Y. A., Bilous, V. V., Yezhova, O. O., Biesiedina, A. A. (2022). Therapeutic exercises for prevention and rehabilitation of sports shoulder injuries. Acta Balneologica, 64(2), 187–191.
Yoma, M., Herrington, L., & Mackenzie, T. A. (2022). The Effect of Exercise Therapy Interventions on Shoulder Pain and Musculoskeletal Risk Factors for Shoulder Pain in Competitive Swimmers: A Scoping Review. Journal of sport rehabilitation, 31(5), 617–628. https://doi.org/10.1123/jsr.2021-0403
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
