Оцінювання змістової валідності протоколу «Канадське оцінювання грамотності у фізичній культурі – 2»
DOI:
https://doi.org/10.29038/2220-7481-2023-02-41-48Ключові слова:
грамотність у фізичній культурі, CAPL-2, мотивація, фізична активність, експертне оцінювання, консенсусАнотація
Актуальність. Для стимулювання досліджень грамотності у фізичній культурі важливим є адаптування якісних методик. Мета роботи – адаптація протоколу «Канадське оцінювання грамотності у фізичній культурі» (CAPL-2) та аналіз змістової валідності афективного та когнітивного доменів з використанням експертного оцінювання. Методи. Дослідження виконано з урахуванням рекомендацій викладених у стандартах щодо вибору інструментів для вимірювання стану здоров’я, які ґрунтуються на консенсусі (COSMIN). Оцінювання змістової валідності проведено за участю групи експертів, серед яких були педагогічні (N = 22, 63,6 % – жінки, стаж педагогічної роботи – M (SD) = 22,80 (12,68) року) та науково-педагогічні праців- ники (N = 8, 87,5 % – жінки, стаж науково-педагогічної роботи – M (SD) = 13,63 (9,41) року). Кожне питання протоколу CAPL-2 експерти оцінювали з погляду відповідності й зрозумілості з використанням 5-бальної шкали. Результати. Частини «Мотивація та впевненість» і «Знання і розуміння» протоколу CAPL-2 після перекладу українською мовою проаналізовано українськими фахівцями з фізичного виховання й спорту та педагогіки. На думку експертів, запропоновано блоки запитань, які стосуються афективного та когнітивного компонентів грамотності у фізичній культурі, є зрозумілими й чітко сформульованими. Виявлено труднощі у віднесенні окремих змістових блоків до тієї чи іншої частини протоколу. Висновки. Українські анкети «Моти- вація та впевненість» і «Знання і розуміння» протоколу CAPL-2 мають достатню змістову валідність. Анкети викладені простою й зрозумілою мовою, короткі за обсягом, вимагають попереднього інструктування всіх залучених осіб. Анкети розраховано на дітей віком 8–12 років. Робота з протоколом вимагає подальшого оцінювання валідності інструментів та залучення до анкетування школярів.
Посилання
Pavlova Iu. Hramotnist’ u fizychniy kul’turi riznykh hrup naselennya [Physical literacy of different population groups). L’viv: LSUFK, 2022, 160 p. (in Ukrainian)
Pavlova I. (2023). Assessment of physical literacy of school-age children: basic approaches and tools.
Scientific discourse in physical education and sports, 1, 47–57 (in Ukrainian)
Tymkovich, І., Tsovkh, L. Ponomaryev, С. (2023). Literacy in the physical culture of higher education students as a factor of their health. Education. Innovation. Practice, 11(5), 82–87. https://doi.org/10.31110/ 2616-650X-vol11i5-012 (In Ukrainian)
Carl, J., Bryant, A. S., Edwards, L. C. et al. (2023). Physical literacy in Europe: The current state of implementation in research, practice, and policy. Journal of Exercise Science & Fitness, 21 (1), 165–176. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2022.12.003
Cornish, K., Fox, G., Fyfe, T. et al. (2020). Understanding physical literacy in the context of health: a rapid scoping review. BMC Publ Health, 20 (1), 1569. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09583-8
Dudley, D., Cairney, J. (2022). How the Lack of Content Validity in the Canadian Assessment of Physical Literacy Is Undermining Quality Physical Education. Journal of Teaching in Physical Education, 42 (4), 647– 654. https://doi.org/10.1123/jtpe.2022-0063
Dudley, D., Cairney, J. (2021). Physical literacy: answering the call for quality education and sustainable development. Prospects, 50, 5–11. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09512-y
Gunnell, K.E., Longmuir, P.E., Barnes, J.D. et al. (2018). Refining the Canadian Assessment of Physical Literacy based on theory and factor analyses. BMC Publ Health, 18 (2), 436. https://doi.org/10.1186/s12889- 018-5899-2
Longmuir, P.E., Gunnell, K.E., Barnes, J.D. et al. (2018). Canadian Assessment of Physical Literacy Second Edition: a streamlined assessment of the capacity for physical activity among children 8 to 12 years of age. BMC Public Health, 18 (2), 1047. https://doi.org/.1186/s12889-018-5902-y
Martins, J., Onofre, M., Mota, J. et al. (2020). International approaches to the definition, philosophical tenets, and core elements of physical literacy: a scoping review. Prospects, 50 (1–2), 13–18. https://doi.org/10.1007/ s11125-020-09466-1
Pavlova, I., Bodnar, I., Hamade, A. et al. (2022). Relation between quality of life and physical literacy of young adolescents with Autism Spectrum Disorder. International Journal of Special Education (IJSE), 36 (2), 13–26. https://doi.org/10.52291/ijse.2021.36.14
Pavlova, I., Petrytsa, P., Andres, A. et al. (2021). Measuring physical literacy in Ukraine: development of a set of indicators by Delphi method. Phys Activ Rev, 9 (1), 24–32. https://doi.org/10.16926/par.2021.09.04
Pushkarenko, K., Causgrove, Dunn J., Wohlers, B. (2020). Physical literacy and inclusion: a scoping review of the physical literacy literature inclusive of individuals experiencing disability. Prospects, 7 (16), 68. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09497-8
UNESCO. (2015). Quality physical education (QPE): guidelines for policy-makers. UNESCO. 84 p.
Whitehead, M. E. (2019). Physical Literacy Across the World. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/97 80203702697
World Health Organization. (2018). Global action plan on physical activity 2018–2030: more active people for a healthier world. World Health Organization, Geneva. https://www.who.int/publications/i/item/97892415 14187
Young, L., O’Connor, J., Alfrey, L. (2020). Physical literacy: a concept analysis. Sport Educ Soc, 25 (8), 946– 959. https://doi.org/10.1080/13573322.2019.1677586
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1.jpg)
